.
Загибель Балабоя

У драній кубанці, не цар i не бог, 
Ходить по Берліну Василь Балабой. 
У Васька на cepці хрестик-георгій, 
Бо Вася – герой Льодового Походу.
А тільки – пішли ви з тим хрестиком, морди... 
Тобто, вибачаюсь... Дощик... Погода... 
Шапка вся у пір'ї. Чоботи у глині. 
Пожалітись нікому – справи неважнецькі! 
Мало того люду в оцьому Берліні? 
І кожна тварюка гарчить по-німецьки! 
Відшумів ти, Васю! Труба нам, їй-бо! 
Квит тo6i, шановний Василь Балабой! 
А ти ж на Кубані панував неначе – 
Чоботи до стегон, чуб до плеча?.. 
Молодість проїв ти i рило свиняче, 
Те, що на шкуровських нагуляв харчах!.. 
Кожен розуміє, що в ставку карась 
Себе почуває якраз саме в раз! 
Biзьми paxiвницю, полічи одвійки: 
Що в тебе лишилось? Підтягуй ремінець... 
Люлька-носогрійка та бритва-самобрийка – 
Молочко бичкове, хай йому грець... 
У драній кубанці, не цар i не бог, 
Охлялий, у рваній хламиді, 
Тиняючись Берліном, Василь Балабой 
3абрів до отамана Гниди. 
Носить тая гнида малинові штани, 
На грудях у гниди самі ордени, 
Ментик з облямівкою на гниді, 
3 ясочкою гнида обідає. 
Витерла вуса від млинців пшеничних: 
"Хто його пустив, отаку ворону? – 
Масло облизала. – Гуляйте, станишник! 
Я уже пожертвував. На церкву. Крону..." – 
Злість взяла його, чи забракло сил 
(Пер же на Орел, Царицин брав на роги), 


Чи схитнувся світ, а тільки враз Василь 
Шапку здер, завив i гепнув на підлогу. 
"За ваші за душі, за ваші гроші 
Я, рубаний, стріляний, годую тут воші. 
Ви гребли у скрині срібла та хутра, 
Спаскудили совість i душу спалили мою!.. 
Пощо під Ростовом я клав свої нутра 
За твою за Єдиную Неділимую?!" 
Узяв Балабоя денщик-текінець, 
Натщесерце дав Балабою гостинець.
Ciв Балабой серед лип на бульварі, 
Біля плювальниць на Фрідріхштрассе... 
Нявкає скрипка поряд у 6api, 
Давнє згадалося... Нудно, Васю!.. 
Ось воно. Гнидам – хрести та медалі, 
А нас, балабоїв, женуть подалі! 
Варко, прощай! Дарував тo6i мало. 
Десь ти співаєш, русалко моя: 
"Дев'ять любила, вісім розлюбила, 
Лиш одного не забуду ніяк!.." 
За що ж? За шаленство нічного погрому?.. 
Погони та хміль цілоденний?.. 
Пархоме, Пархоме, сидів би ти дома, 
Точив би свої веретена! 
                                                  1931

<..............>

____________________________________________________
п