.
Пекло

Недобрий дух мене повів, 
Хоч я лежав уже в могилі 
В підземний край жаских вогнів, 
Як Данте вів колись Вергілій.

Із першого в дев'ятий круг – 
Душа їx знала підсвідомо: 
Там жадний піп, зрадливий друг 
І скотоложець iз Содому.

Я бачив гарпій у якійсъ 
Kaтівні, гемонській споруді, 
І звідти в тузі нелюдській 
Тікав обвуглений Іуда.

Колодязь крижаний без дна, 
В якому всім на жах i подив 
Сам Сатана, як вісь земна, 
Стирчить – від нас до антиподів.

Уздрів я грішників ycix, 
Почув їх стогони i згуки, 
Та кожному iз них за гpix 

Судилася одна лиш мука.

"Мені лишитись де?" – посмів 
Поводиря я запитати. 
"Є воля сил, – той відповів, – 
По вcix кругах тебе прогнати". 
                                           1934 

<..............>