.
Платівка

              Л. К.

Як я відійду, 
Я залишу мій голос 
На чорнім кружку. 
Патефон заведи, 
І з'явиться він 
З-під тоненької голки, 
І вирне 
3 платівки, 
Неначе з води. 

Глухий i гаркавий, 
А все-таки милий, 
Мій голос тo6i 
Віршувати почне, 
Покличе на ймення, 
Спитає:
"Втомилась?", 
Розкаже що-небудь 
Потішне, смішне. 

І скільки б не тисло 
Поганого, злого, 
Печалей, 
Образ, –
Ти забудеш про них. 
Примрієш ти явно, 


Що ніби ми знову 
3ібрались в кіно, 
Розбиваєм квітник.

Обличчя твоє 
Хвилювання рум'янець 
Заллє.
"Покажись!" – 
Прошепочуть вуста.

Платівка черкне 
І припинить свій танець – 
Короткий, 
Недовгий такий, 
Як життя. 
                             1939 

<..............>

_________________________________
п