.
Платівка
Л. К.
Як я відійду,
Я залишу мій голос
На чорнім кружку.
Патефон заведи,
І з'явиться він
З-під тоненької голки,
І вирне
3 платівки,
Неначе з води.
Глухий i гаркавий,
А все-таки милий,
Мій голос тo6i
Віршувати почне,
Покличе на ймення,
Спитає:
"Втомилась?",
Розкаже що-небудь
Потішне, смішне.
І скільки б не тисло
Поганого, злого,
Печалей,
Образ, –
Ти забудеш про них.
Примрієш ти явно,
Що ніби ми знову
3ібрались в кіно,
Розбиваєм квітник.
Обличчя твоє
Хвилювання рум'янець
Заллє.
"Покажись!" –
Прошепочуть вуста.
Платівка черкне
І припинить свій танець –
Короткий,
Недовгий такий,
Як життя.
1939
<..............>