.
*  *  *

                                Да, и такой, моя Россия... 
                                                           А. Блок

Хочеш знати, що значить Росія – 
Наша перша любов i судьба? 
Це шлагбаумних будок озії 
На смугасто-ребристих стовпах. 
Це i щебет в кущах горобини, 
Пара з коней прудких на 6iгy, 
Це мисливських світанків рубіни, 
Слід на синім цукристім снігу. 
Це орач в убранні полотнянім, 
Пес, що виє на місяць вночі, 
Це i плач молодих полонянок, 
Що в татарськійй неволі дзюрчить. 
Це гармошка, що схлипує тяжко, 
Це заграви пожарів нічних, 
Це – буркун, i татарка, i кашка 

На високих могилах степних. 
Це – луна від пiceнної слави, 
Хмар мандрованих тіні сумні, 
Це i свист на далекій заставі, 
І лучина в корчемнім вікні. 
Це окраєць в мішку новобранця, 
Туз на спині, мов якір-гачок, 
Дудка в мертвій руці Самозванця, 
Клітка, де доживав Пугачов... 
Що ж! Вітчизна бувала й не раєм: 
Забувала, що втратам є лік. 
Та якщо ми вітчизну програєм, 
Ми такої не знайдем повік! 
                                   18 вересня 1942 

<..............>