. Картина третя
"Нічний дозір" 

1

Kiмната першої картини. Посередині на мольберті полотно "Нічний дозір"¹ . Рембрандт кладе на нього останні мазки. 
Флінк дивиться. 
РЕМБРАНДТ
Ще кобальтом цю стрічку підсинить, 
Щоб виглядала, мов сріблястий вензель, – 
І все. 
ФЛІНК
Яка благословенна мить, 
Коли вершить свої удари пензель 
Й митець-художник, наче бог-отець, 
Народжує останню блискавицю! 
РЕМБРАНДТ
Це все одно, коли свій чобіт швець, 
Пошивши вдало, ставить на полицю. 
ФЛІНК
Брутальною здається, пане мій, 
Подібна паралель, скажу одверто. 
РЕМБРАНДТ
Й на чоботі побачити зумій 
Рум'янець колориту незатертий. 
Ну, як тo6i, без лестощів скажи, 
"Нічний дозір"? 
ФЛІНК
       Вершина це, здається, 
Я в захваті, клянусь... Щоб я так жив! 
РЕМБРАНДТ
Ну, бачу, поправляти доведеться! 
Прочиняються двері й до кімнати зазирає 
продавець фарб. Рембрандт звертається 
до нього.
Агов, старий! Ти що ж – просунув ніс, 
А сам не йдеш? 
ПРОДАВЕЦЬ ФАРБ
                          Пробачте, ради бога! 
Я кіновар i зелень вам приніс, 
І синьої французької хоч трохи. 
РЕМБРАНДТ 
О, i французької 
ПРОДАВЕЦЬ ФАРБ 
Ви раді? 
РЕМБРАНДТ
                 А то нi! 
(Бере палітру).
Ми зараз нею скрасимо палітру. 
Скуштуємо її. Давай мені 
Bci фарби юності, вci барви світу! 
(Показує на картину).
Ну, як? Вдалось мені це полотно? 
Продавець фарб розглядає картину. 
ПРОДАВЕЦЬ ФАРБ 
Тут трохи я червоної додав би,
Та й тлустий меч підправив заодно. 
РЕМБРАНДТ
Меч затовстий? Подивимось. А й справді. 
Бере пензель, виправляє зазначені недомки. Флінк 
знизує плечима й виходить. Увіходить Хендріке. 
Рембрандт старанно завішує картину. 
Звертається до Хендріке.
Піду до Cacкії. Коли прийдуть 
Замовники мої, рубаки п'яні, 
Ти, Хендріке, будь неодмінно тут. 
ПРОДАВЕЦЬ ФАРБ 
Як справи жінки вашої? 
РЕМБРАНДТ 
                  Погані!
Виходить разом з продавцем фарб.

2

Хендріке витирає меблі. Увіходить Баннінг Кук. 
БАННІНГ КУК
Отож, "Нічний дозір" сьогодні нам 
Рембрандт покаже. Biн удома? 
ХЕНДРІКЕ
              Вийшов. 
БАННІНГ КУК 
(оглядаючи її)
Яка фігура! Погляд – як весна! 
Служниця ти його? Кажи скоріше. 
ХЕНДРІКЕ 
Я куховарка! 
БАННІНГ КУК
                     Цi вуста – любов! 
Яка ця ніжка, боже, граціозна! 
Таких жінок я тут не знав, їй-бо. 
Та й за кордоном чи зустрінеш – хтозна! 
(Хоче обнята Хендріке) 
Ну, поцілуй мене, красо моя!
Бутончик мій, пампушечка! 
ХЕНДРІКЕ 
(ухиляючись)
Не лізьте! 
БАННІНГ КУК
Ти, видно, недотика. 
Ну, та я 
І не таких уламував колись-то! 
(Дістає монету)
Ось бачиш гульден, дівчино, ось бач? 
Дозволь його за твій корсаж запхнути. 
(Знову хоче обнята Хендріке, але та знову 
вириваеться) 
ХЕНДРІКЕ 
Та йдіть ви геть! 
БАННІНГ КУК 
Ти що, свята xi6a? 
Не дозволяє навітъ ущипнути! 
(Знов підходить до неї)
3 Рембрандтом ти злигалася, я чув? 
Biн не дурний! Чудесна ця фігурка 
Віщує справжній рай!
(Знов намагається обняти Хендріке, а та 
дає йому ляпаса). 
ХЕНДРІКЕ
             Я закричу! 
Нахабо, геть! 
БАННІНГ КУК
                  Ти що ж це б'ешся, дурко?! 
Так я ж тo6i! 
ХЕНДРІКЕ 
              Тікайте, шарлатан,
Не ждіть, щоб я вам видерла волосся!

3

Увіходить Ciкс, здивовано зупаняється. 
Хендріке тікає.
CIKC
Що бачу? Вас лупцюють, капітан? 
БАННІНГ КУК 
(зніяковіло)
Люб'язний Ciкce! Це вам так здалося! (Опоряджаючись)
Щоб зачепив мене якийсь глупак!.. 
Таке безглуздя вам могло присниться! 
Я просто підсковзнувся та й упав – 
Звестись мені допомогла служниця. 
Та з неї б я не за удар – за звук 
Тростиною зробив котлету просто! 
(Гордо)
Іще нixто, не будь я Баннінг Кук, 
Не бив мене, клянуся грою в костi! 
Обидва сідають у крісла. 
CIKC
Чувати що? 
БАННІНГ КУК
                     Завчили назубок 
Вітання для Рембрандта офіцери! 
CIKC
Не поспішили? Плутаний клубок – 
Талант Рембрандта: блиск, але й химери. БАННІНГ КУК 
(з підозрою)
Ви бачили картину? 
CIKC
   Оглядав.
Мені за вас, зізнаюсь, стало стидно. 
БАННІНГ КУК 
(хвилюючись) 
А що: скандал? 
CIKC
    Я не кажу: скандал, 
А шанування армії не видно. 
Посеред аспідного полотна
Зображений недбало вельми хтось там 
В абсурдній позі, довгий, як сосна, 
3 лицем, даруйте, напівідіота. 
БАННІНГ КУК 
(злякано)
Бic в ребра, чи не я? 
СІКС
    Та ви немов,
Хоча цього не стверджую напевно. 
БАННІНГ КУК
Ех, жаль: не слухав я пліток-розмов 
Й довірився негідникові кревно! 
СІКС
Від вас ліворуч – в центрі полотна – 
Зображена повійниця потворна, 
І бачиться, що зараз вас вона 
Поцупить в пекло вдатно i моторно. 
У неї півень з пояса звиса... 
БАННІНГ КУК 
Що? Півень?! 
СІКС
   Півень, – та іще й висячий! 
Скорила б чабана така краса, 
Але того, хто рік жінок не бачив. 
Лимонний вид i темно-синій рот! 
Нікчемна карлиця, на ваді вада! 
БАННІНГ КУК
Канальство! Що подумає народ? 
Дівчата скажуть що? Це просто зрада! 
СІКС
А композиція! 
БАННІНГ КУК 
                     Ошатний ряд
Повинен бути. Що ж компонування? 
СІКС
Не те, щоб огляд був, чи там парад, 
А просто купа, прямо глузування!
Баннінг Кук встає i дивиться на годинник. 
БАННІНГ КУК
Тепер чотири. Отже, до п'яти 
В казарму я злітаю, пане-брате. 
Сюди повинні вже ось-ось прийти 
Moї осли, щоб славити Рембрандта. 
Побути тут я дуже прошу вас 
І передати, коли сам не стріну, 
Тим віслюкам суворий мій наказ, 
Що не хвала, а лайка тут потрібна. 
(Виходить) 
СІКС 
(встаючи)
Зустріну й передам їм ці слова, 
І поспішу, поки Рембрандт не виліз.

4

Входить Рембрандт
РЕМБРАНДТ
Кривавий кашель груди розбива 
У Cacкії. 
СІКС 
(недбало)
         Напевно, простудилась... 
Тримайте вище голову в біді! 
Не дуже вірте в лікарські химери! 
(Занепокоєно визирає у вікно, йде до дверей). 
Я вийду ненадовго, а тоді 
Знов повернусь.
Виходить в одні двері. В цей час у другі, 

маршируючи, заходять чотирнадцять офіцерів 
корпорації стрільців під командою лейтенанта.
РЕМБРАНДТ 
А ось i офіцери!
Ну, значить, вci запрошені прийшли. 
А де ж це Кук, палкий догідник шлунка?
ЛЕЙТЕНАНТ
Раз-два! Раз-два! Шнуруйтеся, орли! 
Шикуйсь в шеренгу! Офіцери, струнко! 
Стрільці вишиковуються в шеренгу 
перед завішеною картиною. 
(Звертається до Рембрандта) 
Biн у казарму мав зайти до нас 
І привести стрільців сюди на свято, 
Та, мабуть, ідучи, в корчму якраз 
3a6piв, аби хильнути, й малувато 
Затримався. Це не зашкодить нам. 
Як офіцер i черговий по ротах, 
Я наше свято починаю сам. 
Вітання вам розучено по нотах! 
Тож слухайте, добродію Рембрандт.   (Обертається до стрільців) 
Cтpiльці, увага! Деккер, не гикати! 
(Диригує). 
СТРІЛЬЦІ 
(хором)
Картина! Пречудова! Лейтенант! 
Дозвольте! Нам! Художника! Вітати! РЕМБРАНДТ
Картину вашу, вибачте мені, 
3авішено. Раділи ви заочно. 
Ви бачили картину? 
СТРІЛЬЦІ
              3овсім нi! 
РЕМБРАНДТ 
І вам вона сподобалась? 
СТРІЛЬЦІ 
              Так точно!

5

Рембрандт піходить до картини и відкриває
її. Bci товпляться навколо. Вбігае Баннінг Кук.
БАННІНГ КУК 
(до лейтенанта)
А я за вами 6iг, по п'ятах гнав! 
Чи Ciкc вас попередив хоч про крах той? ЛЕЙТЕНАНТ
О капітане, справді чарівна 
Картина ця! 
БАННІНГ КУК
                    Сім діб вам гауптвахти! 
ЛЕЙТЕНАНТ
Та ви ж самі – цього я не забув – 
Хвалити наказали малювання
І майстра... 
БАННІНГ КУК
                     Під рушницю на добу! 
Замовкніть всі! Відставити вітання! 
РЕМБРАНДТ
Що скоїлося з вами, пане мій? 
Чого ви настовбурчили щетину? 
БАННІНГ КУК 
Шануйтеся, добродію мазій! 
Гидку наквацювали ви картину! 
РЕМБРАНДТ 
Невже? 
БАННІНГ КУК
                    Щоб так зобразити мене, 
Як тут, – це просто глум, ганьба i гижа! РЕМБРАНДТ
Несхожий тут лише один синець, 
Та й він у вас, здається, зовам свіжий. 
ПЕРШИЙ СТРІЛЕЦЬ 
Тут у Клааса – сіно в бородi! 
ДРУГИЙ СТРІЛЕЦЬ 
А Ян – кривий! 
РЕМБРАНДТ 
                 На ніс вам сіла муха!
Входить Флінк i Фабриціус. 
БАННІНГ КУК
Пишнота де? Нема! Скажіть тоді: 
Субординація тут є? А шлюха, 
Що дріботить, кривляючись, між ніг 
У натовпі цих виродків знебулих. 
Невже б то чесний офіцер не зміг 
Знайти co6i пристойнішу красулю? 
А колорит! Xi6a це не конфуз? 
ФЛІНК
Це правда, колорит занадто темний. 
РЕМБРАНДТ
Та є в картині безперечний плюс. 
БАННІНГ КУК 
Який? 
РЕМБРАНДТ
           А той, що вci ви мовчите в ній. ЛЕЙТЕНАНТ
Hi, я тут, чесно кажучи, не франт! 
Moї манжети нібито з мусліну, 
А треба з шовку. 
БАННІНГ КУК
                    Браво, лейтенант! 
Hapeшті ти згадав про дисципліну! 
(До Рембрандта)
Картина ваша ображає стяг, 
Стяг apмії, звитяжний i преславний. 
Я думаю, що це не просто так, 
І я про це здійму, де слід, питання. 
Хай розберуть, що значить ця юрба, 
І висновок потрібний зроблять живо. 
(До стрільців)
Ганьба йому, стрільці! 
СТРІЛЬЦІ 
(хором)
Ганьба! Ганьба! 
РЕМБРАНДТ
(до Баннінг Кука, показуючи на стрільців) 
Нехай ці безнадійні, ну, а ви от 
Скажіть: у вас від прямоти війни 
Лишилось що? Продажні шпаги? Пера? 
Атласні широченнії штани? 
Чи ковніри iз золота-паперу? 
Входить Ciкс i прислухається до мови 
Рембрандта.
Hi, Баннінг Кук! Кому-кому, а вам 
Мене картати зрадою негоже! 
Чи знаєте, яким би я вас сам 
Намалював, щоб ви були вже схожі? 
Як несете Оранському ключі 
Від міста... 
БАННІНГ КУК
                     Все! Hi слова! 
РЕМБРАНДТ
                  На колінцях 
Перед його високістю... 
БАННІНГ КУК
                     Мовчи! 
РЕМБРАНДТ
Як бочку грошей берете у принца! 
Пройдисвіти без сорому й чеснот, 
Що потайки вітчизну розкрадають... 
Виступає Ciкс 
CIKC
Без галасу. Панове, тихше-но. 
Як бургомістр, порядку вимагаю. 
Рембрандт одходить від стрільців i підходить 
до Ciкca.
РЕМБРАНДТ
3устрів штиками бідний мій талант 
Гурт вояків, недавно дуже милих. 
Чому б це? 
CIKC
       Справді, дорогий Рембрандт, 
Мені це теж цілком незрозуміле.

6

Входить Людвіг. 
ЛЮДВІГ
На жаль, я, мабуть, запізнився в рай? 
БАННІНГ КУК 
(розлючено)
На стеньгу б вас повісили пірати 
За сватання таке, брехун, шахрай! 
Назад ми гроші хочемо забрати! 
ЛЮДВІГ 
(злякано)
Що сталось? Ради бога, поясніть! 
БАННІНГ КУК
А те, крутій ви з голови до п'яток, 
Що ми цієї ницої мазні 
Не беремо! Вертайте нам завдаток! 
ЛЮДВІГ
Невдале полотно? Ну й диваки! 
Розлютувались! Варом так i дишуть! 
Шановний Кук! Тут злагоди легкі! 
Рембрандт картину вдруге перепише. 
(До Рембрандта) 
Xi6a не так? 
РЕМБРАНДТ 
                Hi, не перепишу.
Як пес хвостом, я пензлем не виляю. 
ЛЮДВІГ
Ну, не дурій! Це ж я тебе прошу! 
РЕМБРАНДТ 
І не проси. 
ЛЮДВІГ 
            Рембрандте, я благаю!
Погоджуйся! Будь лагідним, як брат!
Сам поміркуй: вернути їм флорини, 
А далі що? Одумайся, Рембрандт! 
Не треба сварки, бо мені ж ти винен. РЕМБРАНДТ 
Купуй, що хочеш, за мою вину – 
Перо ж, i ліру, й пензель не купити. 
ЛЮДВІГ 
(кричить) 
За векселі я з тебе все стягну 
І без штанів пущу тебе по світу!
РЕМБРАНДТ 
Я знав, що це у тебе на умі, 
Передбачав, що ти впадеш так низько. 
ЛЮДВІГ
Ти насидишся в борговій тюрмі! 
(дістає з кишені Рембрандтову розписку). 
Не забувайся! Ось твоя розписка! 
До нього підходить Ciкс, бере його під руку, 
відводить убік. 
СІКС 
(тихо)
Оговтайтеся. Годі, не кричіть... 
"Штани...", "Тюрма"... Навіщо стиль суконний? 
Тут що потрібно? Справі дати хід. 
Законний. Розумієте? За-кон-ний. 
Разом виходять.

7

До Рембрандта підходить Флінк.
ФЛІНК
Учителю, я був у Тюльпа. Він 
Мені рекомендує лікування. 
РЕМБРАНДТ 
Ти що, об'ївся? 
ФЛІНК 
        Hi, але до змін
Веду: я припиню у вас навчання. 
РЕМБРАНДТ 
Куди ти гнеш, я щось не розберу? 
ФЛІНК 
(бубонить)
Немає грошей... Та й слабе здоров'я... 
Та й лист від батечка... Боюсь, помру... 
У мене теж почався кашель з кров'ю. 
На жаль, я змушений піти од вас... 
Не треба гніватись, благаю слізно... 
РЕМБРАНДТ
Тікаєш ти? Ну, що ж: у добрий час! 
Тікай, сердешний, поки ще не пізно! 
Ми – piзні... 
Флінк виходить. 
РЕМБРАНДТ 
(до Фабриціуса)
                   Ну, а ти чого закляк? 
Адже й тебе жене перестрах лютий? 
Рятуйся й ти, як миша з корабля, 
Коли він конче має затонути. 
Ти хворий теж? Кажи! Біда одна! 
ФАБРИЦІУС
Я не піду. Я справді вас шаную. 
Як мушля, що приклеїлась до дна, 
Із кораблем своїм i потону я. 
3 криком вбігає Хендріке. 
РЕМБРАНДТ 
(до неї)
А ти чого вдираєшся, кричиш? 
У нас сьогодні й так небездоганно. 
Чого ти хочеш? 
ХЕНДРІКЕ 
(кричить)
       Лікаря скоріш!
Мерщій, бо господині геть погано! 
Рембрандт вибігає з кімнати.
________________
¹ Груповий портрет офіцерів корпорації стрільців. 
На ньому серед безладного натовпу стрільців 
зображена карлиця. 

<..............>