.
.
* * *
Я з Кураївки родом
з Босоногії,
Із тих країв, де колоски збирав,
З могоричів всесильних самогонії,
З тієї долі, що народ обрав.
Козине молоко, козельці і послін -
Найперші ласощі мого дитинства.
Всього святого спопелілий тлін
На фоні злидарства і здирства.
Я із фантазій, шепотіння трав,
Де щедро вік зозулі пророкують.
Там на одній нозі лелека став,
В розквітлих соняхах джмелі ночують.
Я з подиху розкрилених вітрів,
Із спалахів сяйливих зоряниці,
Із проминулих своїх сивих днів,
Що, як поглянуть, дивляться з криниці.
Я із ментальних архетипів підсвідомих,
З чорнозиму, що пахне, наче лобода.
З монад космічних невідомих,
Які земна топче біда.
З жарини я, що серце обпекла,
Добра, що мати дарувала моїй долі,
Схилившись в праці, як веселка в полі...
Я з маминої крихітки тепла.
<.............................>
/