.
.
Кохала
сніг
Я відродилась, як на дубі крона,
як віра воскресає із глибин...
Я піднялась, я вирвалась з полону
осінніх дум, безглуздих трусанин.
А наді мною пропливали хмари,
солодкою пургою вткали вись...
Я підвелася, та, немов у чарах, -
жила життям, що вже було колись.
Сміялась хуга, душу веселила,
а чи замовлювала давній гріх.
Зима-чаклунка в бубон дзвінко била...
А я стояла і кохала сніг!
<........................>
.