.
.
Ринви
Хлопочуть сміхом ринви синьоокі,
Печаль і радість - то одна октава:
Душа веде арпеджіо широкі,
І нота Сонця мружиться лукаво.
Туркочуть ринви мелосно й зрадливо,
І сміх смаглявий осяває вічі.
Вишневе небо пророкує зливу,
Як домінанту, що ії не кличу.
Я п'ю мажорів тризвук незбаганний,
Йду по калюжах, мов Чумацьким Шляхом.
А в них пісні - з морозу, ще студені,
В них туга б'ється відчайдушним птахом.
Печаль і радість - це одна октава...
Стривай, Хвилино, ще не час прощатись:
Ще нота Сонця мружиться лукаво,
І я в дитинство можу ще погратись.
2001
<........................>
.