.
.
     I I. Наслідування Корану

     2

Клянуся Я ранковою росою, 
що забринить в пустелі водограй
і подорожній, змучений украй, 
умиється від радості сльозою.

Клянуся Я маслиною й смоквою,
всіма святинями гори Сінай,
що можу й на землі створити рай...
Але до нього вам іти кудою?

Клянуся золотими вечорами,
що заскреплять для грішних в пекли брами.
Тож кайтесь, правовірні, завгодя.

Клянуся двічі - парним і непарним:
грядущий Судний день не буде марним,
за все воздасть вам праведний Суддя!..