.
.
I I
I. Пізнання світу
Потоком часу теж немає впину:
зникає в безвість, як вода в пісок!
Хай голова не пухне від думок:
час не підкориться людському сину!
Не горб даремно над книжками спину,
щоб вивчити незнане назубок:
якщо Всевишнім задано урок,
то, очевидно, за якусь провину.
Повір мені: півсотні, мабуть, літ
я витратив, щоб вивчити цей світ, -
нанизував знання, немов коралі.
Вже сивому зізнатися пора:
чим більше знав, тим більшала жура -
буяє розум колоском печалі!..