Наслідування
Т. Шевченка
Ліні Костенко
Чи не єдиною в неволі
Мені відрадою була
Неопалима книга-доля
Мого народу і моя
Не раз заплакав я над нею
Над Чураївною твоєю
І забувалось власне горе
І думи рвалися як море
Їз зболенних моїх грудей
Крізь заборони до людей.