.
Бурлакова могила
Не кадили, не світили
І дяки тоді не піли,
Як в неділеньку раненько
Поховали бурлаченьки
Край зеленого байраку
Товариша-небораку.
Тілько вовки-сіроманці,
Труп почуявши уранці,
У байраці
вили тяжко
Та малі веселі пташки
В головах йому сідали,
Перед Богом виливали
Свою радість, своє лихо...
Спи ж, козаче, тихо-тихо,
Хай вітрець тебе вітає
Тиху пісеньку співає,
Поки всіх к страшному суду
Янгол Божий не розбуде.
<............................>
.