.
Віктор Корж
.
Еней на берегах Тавриди
Бурлеск № 13 (продовження I I I)
Співала тут Софі Ротару
полишивши свій рідний край,
був тут на всю орду ротату
один Господній коровай,
і усміхалось панство криво
на всіх хто в злигоднях конав,
тож мікроатмосфера Криму -
то каламутний кримінал.
А що ж Еней і вся ватага? -
все відала й премного літ
їм не губилася відвага
поринути у неоліт,
де товстосуми-диплодоки
на всю губу гуляють, доки
замерехтить колючий дріт...
...В дорозі братія дрімала,
до Криму треба сил та сил,
це ще чумацька валка знала,
коли ходила в Крим по сіль,
Еней це знав з часів давнішніх,
та паче всього він моливсь,
аби який-небудь даїшник
до них, мов гедзь, не причепивсь.
Вночі припхалися у Ялту
і, сонний поминувши пляж,
котрогось бізнесмена яхту
притьмом взяли на абордаж,
трюм розкурочили - напоїв
пікантних вдосталь там було,
хто що намилив, те ї коїв,
щоб зло од серця одлягло.
Хто пив з горла - і вуст неложних
пекельну спрагу похмеляв,
хто бізнесменівських наложниць
в каютах спритно забавляв,
ті
- відчайдушно верещали,
мов справді їх лякав той гвалт,
гостей незваних улещали,
сим не творивши компромат.
Стіл аж ломивсь од яств заморських,
наїдки од найкращих фірм:
якісь молюски по-японськи
і чіпси, і картопля фрі,
паштети у яскравих банках,
в пакетах суп «Галіна Бланка»
і піца, й снікерси, і хрін
рум'яний, наче запіканка -
все в межах ліберальних цін...
Еней кривився з того дива -
він був гурманом з пелюшок:
- Опісля віски, бренді й пива
мені б полтавських галушок!
Од кулінарних цих новацій
мій дух вояцький підупав,
це їдло лиш для презентацій
і самітів державних глав...
<...........................>
.