.
.
Рушниковий
мотив
То два чорних лицарі спинились на горі,
третій у червоному, - поодаль...
То йому суремив мідний ріг зорі
вогневу мелодію походу...
Чорні-чорні лицарі брязкали мечами,
в сутінках ховались вечорових,
зиркали-чекали в хижому мовчанні,
щоб на гору з'їхав той казак червоний.
А він дививсь далеко - все повз них, повз них,
милувавсь зорею світлолицею,
а шляхи, мов змії, звиваючись, повзли
до злостивих лицарів...
А вже чорних лицарів немає -
подались,
й казака червоного немає...
Лиш в кривавій плямі -
неба зблиск,
і тополя руки, мов вдова, ломає...
(чорна-чорна
мережечка тьмяно
в'ється по білому
обплетена хмелем...
вчора-учора
похоронку втямила,
і сльоза побігла -
о земле! ой, леле!..)
<...........................>
.