.
Святогор
Була тісна струна,
в ногах мовчали гори.
Свята земля у синяву пливла.
Навколо рать варязька полягла
В останній боротьбі за спадок Святогора.
Чарівна зброя витязя старого -
Могутня як вода похмурих верховин,
Стрімка, як блисковка роздолля степового,
Як чиста совість,
мертвих і живих...
Коли ж, порубаний, в сорочках смертнобілих
У полі гинув хліборобський рід,
Коли крізь сиві кінські гриви
Булатом криво посміхалась ніч, -
Тоді земля оновлювала сили,
Земля, яка народжувала хліб.
<..................>
.