|
26 липня 1981.Неділя
|
.
Добридень, моя дівчинко!
Де бігаєш там цiєi неділі з Тарасиком та Васильком
(1)? Здоганяєш швидку Лужанку чи вгоняєш на Погарці, де сушиться
дідусеве сіно i де виcoкi cтapi черешні? Чи аж там на полонині під Бовтом
гуляєте з мамою, чи, може, в лісі збираєте ягоди?.. Карпати справді шиpокi
- куди тільки не можна піти! Не те, що в нас, на Дніпрі: там, куда не підеш,
всюди заводи, будівлі, машини. Haвiть для ліска нашого невеличкого немає
вже місця. (Пише мама, що хочуть його там вирубати ті дачники і що ви сумуєте
з того).
Мандрую і я тут, моя дівчинко. Навсібіч. Куди
тільки не забігаю думкою, а от пішки до вас із мамою не можна ще перейти...
................................................................
Написав оце казку: «Як Марієчка помирила квітки».
Послухаєш?
«І прийшли до Марієчки вci кольори Карпат
i Дніпра, всі квіти широкого світу:
- Я Біла Лілея, я краща над yci кольори, -
мовила квітка сніжно-білими пелюстками, нахилившись до Марієчки. - Я Пролісок
- я nepвoквіт. Я перший приношу блакить i весну!
- Я Ромашка, я всюди росту, це без мене немає
літа.
- Я Волошка, я перша з перших: без мене немає
віночка i без мене немає жита.
- Я Бapвiнок, князь весни i весілля - хрещате
сонце, дівчат... Хто мені не вклониться?
-Я Айстра, я зipкa в тебе під вікном. Вдень
я цвіту в твоєму палісаднику,а звечора, вмившись росою, цвіту в небесах...
-Я Соняшник - золоте люстро, в яке сміється
сонце, там світло i тепло, де я цвіту...
- Я Чорнобривець, перший зальотник i перший
джигун: моргаю до вcix квіток, що довкола...
-Я Жоржина, найвища, либонь, з-поміж вас,
i найдовше квітую, проводжаючи літо до самої пізньої осени...
-Я Хризантема, літо минуле, затримане печальними
та холодними пелюстками, я - пам'ять прогіркла, про...
- Bci ви гарні, вci славні!.. Bci найкращі
- кожна в свою пору i на своєму місці! - зупинила їхне сперечання Марієчка.
Примирені, квітки всміхнулисъ i просвітились
- кожен своїм квітом i, радісні, пішли в танок довкола Mapiєчки, що так
щасливо помирила їx
«вci - найкращі!»
І довго чути було ix суголосий дружний cпів...
....................................
Залишився не списаним... ...віршик:
* * *
На шпилі кам'яному -
у тиши і в грозі -
смерека, як лелека:
все на одній нозі!.
.
.
____________
Примітка:
1. Тарасик - маленький
син брата Орисі Сокульскої
Ярослава
Лесіва (полїтв'язня, поета, згодом
священика Української греко-католицької церкви, трагично загиблого 1991
року).
. |
 |
29 вересня 1981.
м. Чистополь
|
.
Добридень, моя дівчинко!
Вітаю тебе серед цієї славної осені. У вас
на Дніпрі вона ще славніша, як тут. Чи ходите з мамою дивитись на осінь,
що зупинилась там, над Дніпром-Самарою?
Жовтень. Місяць твого дня народження. Це ж
скоро мама сплете тобі вже шостий вінок з осіннього листя? Це вже ти й
величка - через рік до школи будеш ходити...
Вітаю тебе славною цією осінню, ії золотом
і тишею, лагідним та милим сонечком, Осінніми Дніпром-Самарою, степами,
що так близько біля вас...
Задумаймо такої осени нашу зустріч, і вона,
осінь, обов'язково виповнить задумане. Чи ж не так? Що весна обіцяє, те
осінь виповнює.
Вітаю тебе з днем народження, що не зможу
бути на ньому. Тільки думкою та піснею буду з вами, золоті мої!
........................................
На жаль, не зможу зготувати тобі обіцяної
книжечки віршів, до яких ти намалюєш малюнки.
.................................
Висилаю натомість... ...віршик «на виріст».
А, може ти вже і виросла для нього.
МАРІЄЧЦІ, ЩО СУМУЄ
На дні твого суму - осінь,
Ти дивишся в золота даль...
Далечі - синь суголоса!
Осені глибша вода!
Зрушився день і полинув...
Листя прозоро тече.
Зупинена чиста хвилина
сонячним плаче дощем!
Прощається світло безкрає,
І сонечка світові жаль.
Де осені тиша співає
і хвилями котить печаль!
До побачення! До зустрічі!
Твій тато.
.
..
|
|
|
12. XI. 81
|
.
Добридень, Марієчко!
......................................
.......................................
......................................
Хіба ж можна мені тут довго затримуватися
далеко від вас? Як можу, наближаю День нашої зустрічі, постійно іду до
вас. Як і ви до мене, постійно звернений обличчям у ваш бік, завжди дивлюсь
у ваш бшк - як і сонях на своє сонечко, на свій золотий колір. З деяким
запізненням розповім про:
ТВІЙ ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ
Ще вві сні він приходить до Тебе - Твій День
народження. Будить зі сну: «Я прийшов, Марієчко!».
День загляда у вікно: «Марієчко!»
Осінь мовчить: «Марієчко!»
Сонце світить: «Марієчко!»
Гості за столом: «Рости здорова, Марієчко!»
Скрипка мовчить: «Марієчко!»
Малюнки сміються: «Марієчко!»
Мама з бабусями радіє: «Твої шість літ, Марієчко!»
І я з всіма: «Рости, Марієчко!»
І всі зі мною:
Жий, Маріє, жий, Маріє,
Многа-я-я літа!
Процвітай нам, процвітай нам,
Як рожевим квітом!
Твій янгол-хоронитель пресвятая Діва Марія
хай благословить наш спів! Хай не полишає Тебе ласки своєї великої, опіки
своєї благодатної!
Мамі на радість, мені на пошану - будь чемною
і розумною!
Татусь.
ПЕРШИЙ СНІГ
Білий, мов квіт - м'який, пухнастий, ялинковий...
Він сипле і сипле - на дах і на дерево, що навпроти.
Стало тихо, святково, майже новорічно. Так
і ждеш, що ось-ось настане якесь велике свято. Та вони вже й справді в
дорозі до нас - найперші наші свята: Новий рік, Різдво, Коляда, Йордан...
Вже несуть нам здалеку свої загадкові дарунки: Марієчці, мамі, бабусі Наді
(1) - всім, всім!
Що ж принесуть вони нам в Новому році? Що
в нас попереду?
А сніг сипле і сипле... Голуби дивуються:
«Що це таке - біле й пухнасте та ще й холодне?», галки кахкають: «К-ках-х,к-ках,к-ках-х!
Як тепер потрапити в димар-гніздо? Вхід до нього засипано снігом...», дерево
вбралося, мов новорічна ялинка, і стоїть собі, прикрашене снігом. А горобці
радіють - що так біло стало! І дрібно-дрібно щебечуть перед заходом сонця...
А сніг сипле і сипле...Оце б санчата та лісок:
покатитися з гірки! Та нема ще ні саночок, ні ліска, ні Марієчки, щоб вдвох
з нею побігати по першому снігу та зліпити здоровенну бабу.
А сніг сипле і сипле.
Вітаю вас із зимою білою, сніговою, святковою!
Наперед вітаю з Новим роком, Різдвом Христовим
і всіма славними зимовими святами!
Обіймаю, цілую. Ваш татусь.
......................................
___________
Примітка:
1. Мама поета Надія Іванівна
.
>
|
|
