*  *  * 

карнавал у китицях циганки 
повис чорним котом 
стукнув у кастаньети комет 

всі хочуть бавитись 
як уміють 

юнак забажав 
бути на карнавалі тим 

кто просить у Бога 
зміни себе на незрячого 
плотського 

бо важко котиться 
запрограмований світ 

пискнула у дереві 
таємниця пташки 
біло поклала вроду 
                               на воду 
як горло горлиці 

у місяця - долоні мовчання 

на грудях дівчини 
заблищало озеро 
з очеретяним сміхом 

юначе юначе 
водокряче 

зачеремши мене 
та й заколиши 

упав звук ножа 
глибоко з рук 
пробив мені груди