.
.
     Петрові батоги

Розсміялись квіти сміхом синім,
сутінки упали вечорові...
То плетуться у кришталь росинок
батоги петрові.

Ніч густіє.
Зорі розгулялись.
Місяць усміхається ласкаво.
Галиччя угамувало галас.
Відшуміли трави.

Та, мов диво, - напливло світання,
горде у своїй сяйній обнові.
І плеснули, в синє-синє вбрані,
батоги петрові.

                               1998

.

<................................>
.

п
____________________________________________________