.
.
* * *
3аздрість
живуча й жагуча...
Он як з очей невезучих
в тебе струмує вона
пламенем
вбивчим i злючим,
мов після кварти вина
ошаленіла везучість.
Пам'ять
в живому жива.
У власному серці -
болюча.
Солодка - твоїм ворогам,
бо вбивча,
як правда колюча.
Нікуди од них не втекти.
І заздрість,
i пам'ять з тобою,
розтерзують душу спокою,
щоб завтра
назвать це судьбою,
а нині
безжально пекти.
Та йдеш серед власного
болю,
затиснувши страх
в кулаки.
<..........................>
.