.
.
Через далеч років

(фрагменти)

. . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . .
Ви чуєте мене,
діду,
через далеч років,
ваших мертвих
і моїх народжених?
. . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . .
Земля помятає все:
сльози поту,
колективізацію і голод,
війну та кров.
Голод
люди забрали
на кладовище,
щоб він
не розлізся
по всьому світу.
Що це за земля?


Це мертва земля,
страшніше за все
те, що вона бачила,
що ми бачили.
За що нас так?
За нашу любов
до неї.
Встаньте, діду
землю дають.

<....................>
.

п
___________________________________________