.
.
Дніпропетровськ
Я живу в місті
в якому пилососи
назіваються ракетами.
В центрі вождь
простягнув руку
до німецької філософії
і просить милостині
у народу
для подальшого втілення
своєї теорії
в наше життя.
Нащадки
на купонових плотах
сплавляють уламки Січі
до Туреччини
і обмінюють її на шоколад.
Петровський
на вокзальній площі
проводжає в дорогу
новоспечених євреїв.
Я живу в місті,
з якого думки
злітають
космічними швидкостями
у вирій самопожертвування
людських доль,
перетинаючи простір
життєвим невизнанням
генія.
З Південного
тролейбусами
від'їздить розум
у майбутнє
країни.
Онуки Яворницького
висаджують квіти
до підніжжя Чкалова.
На острові
Крмсомольскому
засмученний Тарас
чекає чистої води
з верхів'я Днепра.
Я живу в місті,
в якому
ракетами
стали
пилососи.
<....................>
.