.
.
* * *
Ой, ніколи не забуду
Я той суботи,
Бо принесла вона мені
Богато скорботи.
Довго буду пам'ятати
Я тую годину,
Коли сина виряджала
В далеку країну.
Сину мій? Не заросли ще
Ті стежки-доріжки,
Де ходили у садочок
Твої білі ніжки.
Буду ті стежки кохані
Щодня доглядати,
З далекого краю сина
Буду виглядати.
Жовтень
1941.
<
.......................>
.