.
.
* * *
...Німо колос падає по колосу -
Нива гола вся. Нива гола вся!
Мовчимо, бо нема в нас голосу -
(Попід колесом, попід колесом).
Вже - розтерзані. Тричи cпалені,
І пророками перепрокляті,
Перепродані. І віддалені
Ген від себе - віками? роками?
Чи тортурами? Пістолетами?
(Смілим куля була офірою)
Чи - газетами,
Чи сліпим і безкрилим «Вірую».
Що у серце нам так в'їдалось,
Як у рани іржа кайданна.
Ще і досі не бачимо далі,
Ніж в черговій промові дано.
Спробуй. Спробуй - і стануть вдовами
Твої думи - гіркі каліки.
...І біжать поїзди в Мордовію,
Де «робота - найкращий лікар».
Скільки вже там дерев порубано,
Скільки вже тих боліт загачено,
Скільки люду упало трупами -
Ми не бачимо, бо незрячі ми.
Німо колос впадає по колосу -
Нива
гола вся. Нива гола вся!
Мовчимо, бе нема в нас голосу -
(Попід колесом, попід колесом!).
1968
>
.