.
.
Михайло Романушко
Концерт для самотнього голосу
Частина I I. Простір, звідки ніхто не кличе
4. Давайте спізнимось
Слухайте,
перемотаймо стрічку!
Може на ній уже інша мелодія...
Вірую я неповторність.
І якщо десь летить комбінація
світлових хвиль,
і якщо безнадійно відстало
відлуння голосу -
де шукають нас,
іще незнайомих,
що зараз називають одне одному
свої імена
сонячни?
Полети сонечко,
полети, лети,
в промінь біль сплети,
там твоі дітки,
білі лелітки,
там...
...Червоний тріск.
Ви чуєте -
бруківка вистелена червоно.
Обережніш ідіть, обережніш,
обережніш ступайте.
Не поспішайте,
Давайте спізнимось
на вимкнення магнітофону.
<.......................>
.