.
Думи мої, думи
Чому ж, як жорстока зима –
під ліжком нудьгують валізи?
Я паспорт гортаю дарма –
немає шенгенської візи.
Вже потяг удаль промайнув,
і лайнера блиснули крила.
Робота, турбота, майно...
А мрія зітхає безсило.
Сицилія, Мальта, Туніс...
Ну як їм живеться без мене?
Послухавши гурт "Кому вниз",
спускаюсь по сходах. Шалене
надворі виття – заметіль,
пощезли маршрутки й трамваї.
Стікається люд звідусіль,
і вічність чекання триває.
Із жахом дивлюся в майбуть,
і думи гудуть, як верстати.
Де ж візу шенгенську дають?
Де грошей на мандри дістати?
.
<............................>
.