.
Над кістяками запорожців,
Що вкриті порохом століть,
Що чорним пилом запорошені,
Зоря іржавая стоїть.
Стоїть шаблюка, геть іржава
Од крові, вітру та води.
Горить ганьба, палає слава,
Лунає відчуття біди
Колишньої... І світ за очі,
І очі – світ нових надій,
Іржа прийдешня не проточить
Твій заговорений набій.
>