ПІСНЯ 25-та 

На відхід отцю Гервасію Якубовичу (1), який відходить із Переяслава в Білгород на архімандричий та судейський чин у 1758 році. Із цього зерна: «Господь збереже вхід твій та вихід твій, не дасть у сум'яття ноги твоєї» (2).

        Їдеш, нас покинуть хочеш? 
        Їдь здоровий, цілий, отче. 
        Будуть хай вітри погодні, 
        Тихі, жаркі, нехолодні, 
У щасливу путь хай шляхи ведуть! 

        Мандрівні хай щезнуть страхи, 
        Спіте, подорожні прахи, 
        А слухняні добрі коні 
        Хай несуть як по долоні 
У щасливий слід, мов гладенький лід. 

        Оболоки геть невірні! 
        Хлющі не ідіть надмірні! 
        Не печи пал полуденний, 
        Місяцем твій озаренний 
Доброщасний путь у ніч всюди будь! 

        Той твої направить ноги, 
        Хто дав землю i дороги. 
        І оте, котре високо, 
       

Хай твій шлях хоронить око. 
Щасний хай відхід доброславить вхід. 

        Краю, порадій, щасливий, - 
        Муж приходить добротливий. 
        Кинь заздроснії звичаї! 
        Щасний, хто його пізнає. 
На ясний вінець добрий хай кінець. 

                                  К i н е ц ь 

---

1. Якубович Гервасій - білгородский архімандрит, який підтримував 
Г. Сковороду, запросив його на викладацьку роботу до Харьківського колегіуму. 
2. В українському перекладі Біблії: «Господь стерегтиме твій вихід і вхід відтепер аж навік» (Псалтир, CXX - 8). 

<............................................>
.