ПРИМІТКИ ДО БЕСІДИ 2-ї

     Діалог порушує туж проблематику, що й попередній...  Алегорично переосмислюючи Біблію і витлумуючи ідеї Піфагора й Платона на свій лад, Сковорода обгрантовує ідею вічности свиту. Пізнаючи в собі вічні закони, людина перемогає злу волю й підіймається над тлінною, досягаючи істини, любові й душевного спокою. 
     Цей твір, як і попереднцй, був відомий лише назваю. Його автограф датується 1771 -1772 рр. Вперше опублікований у журн. Філософська думка. - 1971. - № 6. 
     Примiтки самого Г. Сковороди позначено зiрочками. 

---

     1. Сторожова башта, міська стіна, місце споглядання світу. 
     2. Щастя, задоволення (грецьк.). Одне з основних понять евдаймонізму - напряму в античній етиці, представники якого вважали джерелом моральності прагнення людини до щастя. Фшософсько-етичне вчення Сковороди є творчим розвитком ідей евдаймонізму стосовно умов жигтя України XVIII ст. 
     3. Дух, що таємно керує вчинками людини. Це уявлення стародавніх греків про існування посередника між людиною i невидимою природою частково подшяє й Сковорода. 
     4*. Від отця істини і від отця брехні. 
     5. Тобто захисник диявола. 
     6. Симетрію, гармонію, співмірність як властивості матеріальних речей i явищ Сковорода вважає вагомим свідченням присутності в природі постійного, закономірного начала, що виключає прояв будь-якого свавілля. 
     7. Недобір взяток у картярській гpi i штраф за недобір. 
     8*. Називається також  - ефір, aether - eфip (лат.), coeluni, quod supra nubes (#).У Біблії: «Дух холоду тонкого. Царство духа є Бог». 
    

(#) Небо, яке над хмарами (лат.). 
     9. Так стародавні греки називали щасливе пророцтво, яке, вважали вони, приходить справа. 
     10. Лівий. Похідні від цього слова символізують щось негідне. Шуя - шваль. 
     11. Див. прим.15 до «Бесіди 1-ї..». 
     12*.(#) 
            (#) «Трисонячна єдність i природа» (грецьк.). 
     13. Теорія чисел Піфагора i числова символіка давньогрецького філософа тривалий час привертала увагу Сковороди. Ідеї Піфагора своєрідно переплітались у нього з триєдністю невидимої натури. 
     14. Дух Платона Сковорода вважає не суперечливим до істини. Думки Платона він інтерпретує відповідно до власного розуміння істини.
     15. Вдовина лепта. У Євангелії від Марка (XII - 41 - 43) розповідається, як Icyc, сидячи біля скарбниці, дивився, як люди кладуть у неї гроші. Чимало багачів клало багато. Одна бідна вдова віддала півшеляга. Icyc сказав своїм учням: «Ця жінка поклала більше всіх, бо всі давали зі свого надлишку, а вона з бідності своєі ввіддала все, що мала».