.
Бузковий дереворит 

Вечір як вечір. І знову нічого не сталося. 
Все, що не сталося, станеться в інших місцях.
 
Так потихеньку в цноті й нудоті зістари ться
 
Майського місяця золоторунна вівця.
 
Так потихеньку грудастий бузок розчахнеться.
 
В тишу алеї м'ягко впаде його цвіт.
 
З'явиться, зникне найтонкостанніша ягниця –
 
В грушу увійде, в душу, в дереворит.
 
Чи ж ту вечірню росу, що на віях засвітиться,
 
Тиша паперу чи груша повернуть мені?
 
...Вечір як вечір. Хустки вечірнньої китиці.
 
Пара із вуст. Вечір в чужому вбранні.

<.........................>
.

п

______________________________________________________________