.
Із Михаила Лермонтова
Гілка Палестини
Повідай, гілко Палестини,
Де квітла ти i де росла,
Якого пагорбу й долини
Колись окрасою була?
Над чистим плесом Іордану
Промінчик східний пестив, чи
Сердитий вітep з гip Лівану
Безжально рвав тебе вночі?
А чи молились, чи співали
Пісні cтapoi давнини,
Коли листки твої сплітали
Соліма біднії сини?
Чи пальма та жива i досі,
Чи в нiй струмить живильний
ciк?
Чи так же в неї тіні просить
В пустелі спраглий мандрівник?
Чи то в розлуці сумноплинній
Вона зів'яла навіки
І вічний пил поглинув тліном
Ії широкії листки?
Скажи: у набожному тремтті,
Хто в край оцей тебе заніс?
Чи він моливсь до півнів третіх,
Й що шепотів в екстазі сліз?
Чи в Божім війську кращий воїн
3 чолом високим та ясним,
Як ти, він був небес достоїн
Перед людьми i перед Ним?
Прозорий морок, хрест i миро,
Kiвoт й лампада золота.
Від тебе дух спокою й миру
На душу втомлену спада.
1996 р.
<....................>
.