______________________________________________________________________________________________

.Леся Степовичка

Сонях одинокий...
(фрагменти)

У рідному селі його вважали диваком - гроші, що не заробе, усі витрача на книжки. А то заманулося йому перевершити олімпійського чемпіона В. Куца, побити його рекорд бігу на дистанції 10 км, то ж і заходився тренуватися, бігати прямо взимку, а позаяк черевики мав одні-єдині, шкодував їх бити, то ж бігав по снігу у степ аж до Килимового озера босий.
Сміючись, казав хлопцям, «я б і побив того рекорда, та от тільки по дорозі час гається, поки випалю дві цигарки»...

...мала щастя слухати одного разу, як Олександр Зайвий читав свої вірші перед односельцями.
Було це влітку 1967 року. У сільскому клубі крутилося кіно, а потім, як водиться, зачалися
танці на порослому споришем танцмайданчику. Раптом вимкнулося світло, гучномовець - підсилювач, що висів на стовпі, і через котрий з програвача транслювалася музика, завмер.
Запала тиша і темрява. Хлопці стояли великим колом окремо - курили, а ми дівчата, купками - окремо. Хтось із хлопців каже: «Шура, а почитай-но вірші!» Ясноликий, ясноокий, русявий і кучерявий, елегантно, якось не по-сільскому одягнений чоловік (тоді він мені здавался
огрядним дядечком). пахкаючи цигаркою, привітно усміхнувшись, промовив: «Це - можна».
Кинув недопалок у траву, підвів високо голову - тільки місяць і зорі освітлювали цю сцену -
і розпочав:

Біля ставу близько,
Де пісок, як мідь,
Мов рудий хлопчисько -
Соняшник стоїть.
Одинокий, босий
Вийшов за село
Вкрили жовті оси
Щоки і чоло.
І рясніють вуха
В росах і медах.
Ціле літо слуха,
Як шумить вода.

Він читав ще інші вірші, усі напам'ять, тримався з гідністю і якось піднесено. Але відночас і
просто. Це тривало, можливо, ще хвилин п'ятнадцять, аж поки механік не впорався із
електрикою і знову не залунало танго... Майданчик, котрий стишено слухав, заворушився і розбився на парочки, що, здіймаючи кушпелу, засовалися у такт музиці. На мене його
читання справило сильне враження,... ...але годі було і думати наблизитися до знатного
поета малій, незнайомій дівчині, чи заговорити. Та й не прийнято це було у селі. Так за все
життя і не наважилась підійти, тільки в останню путь довелося проводжати поета зимного січневого дня...

...чи були милосердними до Олександра Зайвого доля і люди? Не завжди! ...і останні дні
його були позначені жорстокістю «нелюдів» - хтось пограбував його вночі, з льоха було
забрано увесь запас картоплі, що він ії так любовно плекав, збирав на колінах
колорадського жука, щоб не труїти «картопельку» хімією... А вдруге пограбовано його
було, вже коли тіло покійного перебувало у морзі. Чиясь хижа рука замахнулася на
бідну поетову оселю, хатину, яку сам збудував і де писав до останнього дня вірші, де
на книжкових полицях стоять Шевченко і Франко, Сковорода і Дідро, Бальзак і Хемінгуей,
Лорка і Леся Українка. Покидьки забрали із шафи небагатий домашній скарб - посуд, два
костюми, навіть білизною не погребували... Що сталося з нашим селом? «Неначе люди
подуріли?»

А чи й буває у великих поетів милосердна смерть? Сита, спокійна, щоб у глибокій старості лежав він у богатій труні, оточений безутішними нащадками? Навряд чи! Гине в імперських застінках від голодівок, холоду і знущань гордий Василь Стус, ...помирає в онкодиспансері багатолітній політв'язень-каторжанин, хату котрого підпалила чиясь лиха рука, поет Божою милістю Тарас Мельничук, а серце Олександра Зайвого тихо розірвалося січневого дня 1999 року від нестерпної муки життя.

І прикро, й гірко було нам, котрі приїхали маленькою делегаццією від Національної Спілки письменників України... востаннє попрощатися з поетом. Говорили усі про одне й те ж саме:
«Не встигли, збиралися ж приїхати цього літа, провідати, не встигли!»

Виглянуло в сумний цей день всього на мить із-за хмар блідо-жовте зимове сонце, кольнуло краєчком своїм, немов докоряло комусь, за щось... Плач Могилеве! Плач, Приорілля! Плач, Україно, за втраченим сином, співаком краси твоєї. Вічность відтепер його обитель...

.

п

_____________________________________________________________________________________________