.
.
Розкопки
Брильової могили
(фрагмент)
Пережило намисто
шию дівчинки
і рученьку пережили браслети.
Вже власниці прикрас оцих курганних
сімнадцять літ
і п'ять тисячоліть.
Біліють кості велетеньських турів
закам'янілі, хоч вогонь викрешуй.
А серце пастуха перетворилось
в пахучу грудку отчої землі.
І вої сплять,
серцями врісши в землю,
на голубій околиці села.
Запущена стріла в тисячоліття
під ноги археологам лягла.
Млин часу ще не стер ножі й зубила,
а дуба розмолов на порохно.
І вічність глечики опорожнила,
по краплі допиваючи віно.
<.......................>
.