.
.
* * *
Жалить сонце через
дві сорочки -
аж кричать на шкірі пухирі.
Полива бабуся огірочки,
а дідусь латає ятері.
Над ланами, хатами, над садом
царствує погибельна жара.
А нечиста сила Колорадо
на грядках картоплю пожира.
Стогнуть дзвони метеопрогнозів,
бродять дум циклони в голові.
Може, це на бартер мафіозі
вивезли вже й хмари дощові?
На тополях листя не шелесне.
Жаром дише південь з вишини.
Видно в канцелярії небесній
п'ють сорокаградусну пани.
Що ж вістує нам скажена спека
і який готує нам урок?
Як не баба Ванга баба Векла,
так і дід Онисько не пророк.
Будем жить молитвою та постом
під голодний хор пустих каструль.
Ціни на харчі скакнуть під космос,
а ціна життю впаде на нуль.
Сатаніє сонце пелехате,
і надій нема на благодать.
Буде рать космата грабувати,
гвалтувать, звіріти, убивать.
Жалить жаром через дві сорочки.
Шкіра - хоч сорочкою зніми.
Полива бабуся огірочки
з цінкової лійочки слізьми.
Ятеря латає дід Онисько,
тільки де їх ставить старику?
На попилнику чи пасовиську?..
Гуси воду випили в ставку.
1997 р.
<.......................>
.