.
.
* * *
День погас для мене і для всіх
-
я на день до цвинтаря поближчав,
де зотліли в сизих попелищах
печеніг, і половець, і скіф.
Цвинтаря того я не боюсь.
І не кинусь в озеро ілюзій.
Знаю добре: в голубому лузі
вдруге я ніколи не родюсь.
Неповторний зникну в однині,
Злому року мушу підкоритись.
Тільки не дай, Боже, повторитись
тій судьбі, що випала мені.
1995 р..
<.......................>