.
.
   *  *  *

Холодний Яр холодний аж пече
романтика сотається у полі
а тут і час від болю не тече
і тіні крон сахаються мов коні

гуляє поміж гіллям давнина
не здавнена не збута не забута
трикратно відбивається луна
трикрактно розливається покута

провина наша нас пече таки
та досить сліз бо й розум вб'ють скорботи
терпіння вже стискає п'ястуки
й навіть покору сповнюють гризоти

ще ніч лиш присмеркове немовля
сідає сонце та вогонь образи
запалює зацькована земля
укотре аби вразитись і вразить

і ледве ніч впаде в зелений вир
все сплутається й зійде таємниця
святих ножів озветься поводир
і місяцем освятиться в криниці

>
.

п

________________________________________________________