.
Дебют

 

1

 

Всі склавши свої іспити, вона
в суботу запросила свого друга.
Був вечір. Закоркованою туго
була жага червоного вина.

 

Неділю дощ почав у напівсні;
і гість, навшпиньках прослизнувши межи
стільців рипливих, зняв свої одежі
із цвяха, що стримів ледь-ледь в стіні.

 

Вона дістала чашку спроквола
й ковтнула те, що недочаювала.
Квартира іще сонною була.
Вона лежала в ванні й відчувала,

 

як пустота по вишерхлому дну,
за пахощами змиленими слідом,
вповзала в неї крізь іще одну
відтулину, знайомлячу зі світом.

2

Втім, двері причиняюча рука

була здригнувся він брудна, одначе

її сховавши, він почув, як здача

з вина плеснула в надрах піджака.

 

Пустів проспект. Від водостічних труб
недопалки потік ніс на бруківку.
Він цвях згадав і штукатурки цівку,
та якось раптом із набряклих губ

 

зірвалась лайка. Встала пустота.

Він зчервонів і, втямивши безглуздість,

так подивом опік свої вуста,

що вкляк коб не тролейбус поміж вулиць.

 

Він роздягався вдома, та очей
не зводив на відгонюючий потом
ключ, що гаразд до безлічі дверей,
прибитий першим обертом достоту.

                                                                      1970.

<............................>
.

п

___________________________________________________________