.
Про
нерівність людей
То неправда, що ми оте м'ясо,
яке щомиті балакає, рухається, жадає.
Нас вводять в оману пляжі із тьмою оголених тіл
і натовпи на рухомих сходах метро.
На щастя, ми не знаємо, ким є та людина поруч.
Може, героєм, може, святим, може, генієм.
Позаяк рівність людей є ілюзією,
то й брешуть таблиці статистик.
На мою власну потребу бути звеличеним
я спираю своє переконання
у щоденнім відновленні ієрархії.
Ступаю землею, що зберігає добірний попіл,
хоч і не триватиму довше за попіл інших.
Дотримуюсь вдячності й захвату,
через те що бракує причин,
щоб стидатись шляхетних чуттів.
Аби трапилось бути гідним високої компанії,
я йшов би із ними, несучи край плаща королівського.
2001
<............................>
.