.
* * *
І ніч, і ні –
сніги останні
біліють, ніби ночі білі...
Пригадується спів Океании –
солодке пальців
божевілля.
Бандури грім, перешепт, сплески
клекочуть, плинуть, мріють в далеч,
і крають звуки морок лезами,
і замовкає чорна галич.
1981
<...........................>