.
Олександр Завгородній

Вибране з української синонїмїки

А навкруги буяє надзвичайна
мова талановитого народу,
стоять епічні долини, шумлять
ліси синонімів...

Юрій Японський

До цих поетичних слів майстра красного письменства прикипів душею давно. Від появи «Короткого словника синонімів української мови» Пилипа Деркача (низький уклін цьому подвижникові!) минуло майже півстоліття. Тільки в 1993-му побачив світ «Практичний словник синонімів української мови» Святослава Караванського (Київ, українсько-канадське спільне підприємство «Кобза»).

Звичайно, для повнокровного розвою художньої літератури мав би давно з'явитися кількатомний синонімічний збірослов, як і належить одному з найчисленніших слов'янських народів. Та ба! У колишній совєтській імперії про це можна було тільки мріяти. Адже великодержавні шовіністи, оці відверті й цинічні мовожери, виношували та й, на жаль, уже втілювали в життя маячливу ідею про «единый язык», зрозуміло, на основі «великого и могучего». Тож політична атмосфера не сприяла появі зазначених словників. І не лише в Україні. З естонської мови перекладаю понад тридцять років і щось не пригадую естонського синонімічного, принаймні до 90-го. Таке становище, певне, було і в інших республіках колишнього СРСР.

Коли Україна стала нарешті набувати обрису незалежної держави, мені спало на думку створення подібного видання. Хочу підкреслити, що працюю далі над синонімічним словником, який ще називаю вибраним з української синоніміки. Себто для опрацювання беру слова на свій розсуд, нерідко ті, яких немає зовсім у зазначених словниках або в окремих публікаціях наприкінці 60-х - початку 70-х років, намагаючись подати значно більший ряд. Навряд чи під силу одній людині упорядкувати словник без пропусків від А до Я, через це й зупинився на вибраному з української синоніміки. Хочу також зазначити, що не ставлю на меті тлумачення слів (це потребує окремого дослідження), не наводжу ілюстративного матеріалу (уявіть, скільки треба часу й паперу, щоб подати приклади до хурделиці - понад 140 синонімів!). Для опрацювання слова, вихопленого з огрому рідної мови, намагаюся вичерпати-вигорнути все: матеріали до нього добираю зі словників, багатющого фольклору, всіляких довідників, записую з народних уст тощо. Зрозуміла річ, не цураюся потужних можливостей словотвору української літературної мови. Якось мені спало на думку до тотожних понять кожного обраного слова неодмінно писати поезію.

Читач, безумовно, зауважить: діалекти у вибраному з української синоніміки не почуваються бідними родичами. Це ж бо ті потічки, що живлять могутню ріку нашої прадавньої мови. На превеликий жаль, у мракобісні десятиріччя комуно-більшовизму в Україні, коли ідеологічні опричники зі шкури пнулися, щоб українська мова якнайменше... відрізнялася(!) від російської, місцевих говірок сахалися, мов чорт ладану.

До вибраного з української синоніміки намагаюся привносити подих поезії, спонукати кожного, а насамперед юнацтво, до творчости. Не випадково наприкінці опрацьованого слова або низки слів, опублікованих у періодиці, я писав і пишу:
д о п о в нюватиму... Адже рідна мова - наче огром Всесвіту.

Мово рідна! Диво з див, загадкова, по-материнському добра, непохитна супроти всіляких зайд, закорінена в тисячоліття України-Руси. Уявляєшся мені безсонним тривожним вуликом... Я – звичайна Твоя бджола, яка намагається принести до Твого золотого правічного скарбу й свою трудову крапелину.

1999

До Матері

У цьому слові щось таке магічне,
Його дитя уперше вимовляє,
І посивілі, які йдуть у вічність,
Бо в світі слова кращого немає...

Душі непогасна зоря, ма, магічне слово, мама, мамичка (лемк.), мамка, мамонька, мамочка, мамуня, мамунця, мамуся, мамця, матер, матінка, матінойка, матірка, матіхна, матка, маточка, матуня, матуся, матухна, мачуха, мов сонце для маляти, найбезкорисніша, найжертовніша, найкращеє слово, найласкавіша, найніжніша колиска в світі (мамині руки), найрідніше слово, найяскравіша зірка, нанашка (хрещена мати), ненька, неня, невичерпна криниця доброти, оберіг роду людського, одна-єдина, охоронниця домашнього вогнища, паніматка, родителька, хрещена –МАТИ...

До світанку

Світанок –

це світла танок –

я так розумію

це слово.

Це темрява

повстала і розтала –

світання...

Білий день, білий світ, благословенно-світлий, бряск, досвіт, досвітки, досвіток, зазорок, зарання, засвітлень, засвіток, заспів нового дня, зоря, зоряниця; не грюкне, не стукне, а у вікно ввійде (у загадці); назаранок, ночерозмайний, пастушок передрання, передрань, передсвіт, переможець ночі, пора світла, прелюдія світла, провидно, ранкова зоря, розвидєнь, розсвіт, розсвітанок, розсвітання, розсвіття, розхлюп світла, світ, світання, світай, світай-ріка, світанець, світанко, світанчик, світань, світень, світлінь, світлограй, світлодар, світла танок, світлодив, світлоносний батько ранку, світ-лослав, світлочолий, свято світла; сірий віл напав на чорну корову (у загадці), сполох, темряворозмаяний, удосвіток, хорал світлу – С В І Т А Н О К ...

До січня

Зими безмежний білий лист -
Щедрівний, просинець нарешті!
І знову сонця сміх і зблиск,
Підківками погрудень креше...
А неба зоряний кришталь
Сніговика вітає радо.
І так прощатись буде жаль,
Коли надійде лютий владно.

Безмежний білий лист зими, білодорожник, білостежинний, вогневик, водохрещенськии, ворожильник, глухозимник, дідусь весні, заспівувач року, зими серединка, зимовий корінник, зоряний, йорданський, колядник, ладен, ловхаєць, лютий, лютовій, льодовик, маківка зими, найзимніший, новорічник, первісток року, перший, погрудень, посипальник, просинець, просин, ранок року, середульший, сивочолий, сніговик, сніжень, сніжнокрилець, стичень (заст.), студзень, студеніят, тріскун, хрещенський, цар морозів, щедрівник, щипун –СІЧЕНЬ ...

До лютого

Не віриться, що лютий вельми лютий,
Цей бокогрієць, межень, казибрід.
Він може часом так теплом війнути,
Неначе провесна ступила на поріг...

Бокогрій, брехунець (через мінливу погоду), бровохмурець (сердиться на весняні повіви), брукар весни, весна світла, відсікайло (відмежовує старий і новий роки), вітровій, громниця, громовиця, дволикий (то підморозить, то пригріє), другий, зимовесняний (за народним повір'ям у лютому вперше зустрічаються зима і весна), зиморід, зорянопорошний, казибрід, казьо, криводорожній, крутень, крутий, куцак, куций, лютень, лютинь, лютіж, межень, місяць-сніговій, норовистий, посічневий, сечень (давньорус), січень, сішненко, скалозубник, стрітенський, хитка кладка до весни – ЛЮТИЙ...

До березня

Нарешті довгожданий березіль,
Коли шпачок хмеліє — дочекався
І сонячного вигойду розгіль,
І неба українського причастя...

Батько квітню, березинець, березіль, березінь, березовень, березозіл, берузоль, білим поясом підперезаний, білокорник, брамовесник, бурульник, бурчак, веселик, веселинець, весна світу, весній, весновій, весновколисний, весноклич, весномрій, веснодум, веснодух, веснорід, веснянець, весняний, весняний величальник, весняр, вигрівний, вирійник, відзимок, відталець, відтальний, відтеплий, вітростуд, дідусь травню, довгожданий, заграй-ярочки, замкнизиму, запалі сніги, зимовипихач, зимовід-надник, зимогриз, зимоляк, зимоой, зимоох, зимоспин, зимостин, казибрід, казидорога, калюжник, капіжник, крапельник, красний місяць, красовик, криголом, марець, місяць небесної вроди, нащадок лютого, новолітець, первоквіт, перворяст, пози мовий, полютий, прилетень, пробудник, протальник, нгахограй, радосвіт, рівноденник, січневий онук, скресепь, скупотеплий, снігобор, снігогін, снігогуб, снігозмет, сніготал, снігошум, сокоброд, сокорушник, сонцеликий син, сочень; то сміхун, то плакун; талий, третій, черпень, Явдоха-плющиха (14.03), ярим сонечком пригрітий – БЕРЕЗЕНЬ...

До квітня

І знову квітень-вітень завітав –
Оцей лелечник, водолій, дзюрчальник,
Весни і зелен-шуму величальних,
Дніпрового блакиту яснота...

Березозарник, березозор, вередун, водолій, водопіл, дзюрчальник, дідусь червню, капризун, квітний, квітодарний, краснець, крутій, ластівчаний, лелечник, лукавець, мінець, місяць живої води, місяць-квіт, оманник, онук лютого, парильник, передмай, поберезневий, правнук січневі, пташиний місяць, пустун, роззеленець, син березня, травень (заст.), хитрун, цвітснь, цвітень-иереплітень, четвертий – К В І Т Е 11 Ь...

До травня

Ку-ку по вінця і кипінь садків –
Це травень походжає, наче пава.
В колисці трав гойдає малюків,
Пливе понад землею величаво.
А малюки – гаївник, буйний май –
Спинаються усміхнено навшпиньки.
Зелений шум почули люди ниньки,
А там, диви, – і літо зустрічай...

Березневий онук, буйноквітний, гаївник, гаптувальник літа, грозовик, зелен-розмай, зеленошумний, май, місток до літа, місяць бузкової кипіні, найпрекрасніший, передлітній, пісенний, поквітневий, пуховий (летить тополиний пух), п'янкий, п'ятий, райський місяць, рахманний, розмайник, росяник, русальник, соловейник, сподіваний, травник, тріумф весни, хороводник, цілющоросий, ярець – ТРАВЕНЬ...

До червня

Рум'янчик, наче колобок,
Безжурно котиться, сміється.
Ну як тут не зрадіє серце:
Ще кресник, хліборост, ізок...

Батько липня, бідзень, гнилень, гнилець, заклечальник, за-літковий (залітки – початок літа), ізок, кадзень, квітневий онук, квітотравник, кедзень, кресник, липоцвітний, мінець, мінокісник, місяць-світонос, першоліто, потравневий, різноцвітний, рум'янець року, рум'янолітній, світозар, хлібовий, хлібодар, хліборост, червець, черлень, червивий місяць – ЧЕРВЕНЬ...

До липня

Липню, липцю чи маківко літа,
Ти між червнем і серпнем – струна,
У якій стільки сонця розлито,
Що аж мліє під сонцем вона.
Ластівки підлоскочують небо,
І воно – пустотливе дитя –
Завжди вірить: так буде і треба,
Доки світу оцього й життя...

Батько серпня, білень, весілля літа, грозовик, громовик, дощовик, елевей, жарник, золотавий, илевей, іллівець, іллюк, іллюн, ільовець, ілльовик, іллюх (од свята Іллі), косень, кошинь, липець, маківка літа, медвяний, морелевий, місяць-оксамит, найлітніший, онук травня, пасень, передвирійний, почервень, росянозорий, серце літа, син червня, сінокісник, спекотень, спечник, страдник, сьомий – Л И П Е Н Б...

До серпня

А серпень – дужий хлібочол –
Пливе Дніпром у срібен-човні.
І неба щедро-мудрий шовк
Над ним у захваті всемовкне...

Багатій (або господар) кіп, барильник, батько вересня, восьмий, гедзень, голосочок бабиного літа, городник, густир (заст.), густоїд, дожинковий, жнивень, жнивець, жнивник, зарев, зірничник, золотожнивник, зорепадник, зоресій, зоряничник, капусник, кивень, ключар (зозуля в серпні вже відлітає, бо начебто має ключі од вирію), копень, літній третячок, маковієць, місяць-женчик, місяць яблук і меду, найдухмяніший, обжинник, онук червня, осемник (восьмий), паликіп, передосінній, полипневий, прибериха, припасень, прииасиха, серпен, син липня, спасівець, спасівка-ласівка, спечник, тритурботний (пора косити, орати, сіяти), хлібосол, хлібочол, холоднозорий, щедрий, щедрозорець –СЕРПЕНЬ...

До вересня

А небо не таке вже ластівоче,
І горнуться синиці до людей.
У вересня хода м'яка, уроча,
І сумовито пригасає день.
Посерпню, золотню, осінній тихочаре,
Настане час – у вирій відлетиш,
Та погляд твій, задумливий і карий,
Бринітиме ще довго в тиші з тиш...

Айсі ровик, барвограй, батько жовтня, брат літові, варєснець (давньорус), вересенко, вечір року, відлетень, владар барв, гінець осені, грибодарний, двокрилий (ще по-літньому тепло, але вже чути подих осені), довирієць, довирійний, другожнив, зажурний шелестун, запасливий, золотень, інистий гість, липневий онук, маїк (замаїла-зазеленіла озимка), місяць-багатій, місяць гуп-гуп, місяць із сивинкою (летить павутиння), місяць-розпрозор, місяць-школярик, небесний келих, небовий ключ (відлітають журавлі), неквапливець, осінець, осінній вістун, осінній первісток, осінній тихочар, осінь на строкатому коні, переджовтневий, підосінній посерпень, прозорець, ревун, роєн, руєн, Семен-літопроводець, серпневий син, сівень, смутнокрилець, срібнопавутинник, строкатий, сумливець, харев, щедробар-вень, ще теплоземний –

ВЕРЕСЕНЬ...

До жовтня

Як не вдивляйся — не побачиш

Прикмети бабиного літа.

Ось кураю сіренький м'ячик

Запраг стежину перебігти.

Та зачепився об шипшину

І задивився в її очі,

А та спитала:

— Що ти хочеш?

Чи не зарано в жовтень, хлопче?

Багряний, богословнии, весільник, відкурли-віджурли, грязень, грязник, грязький, десятий, древопилець, жовто-багряний килимар, жовтолистий, зазимник, злото-багряночубий, золотоокий, інієць, кисільник, корінник осені, крутоверт, листобій, листовій, листогуб, листокалюжник, листолет, листопад (заст.), листопадник, листорід, листя – у вирій, листотрус, неначе український прапор, очей чарівник, паздерник, повересневий, покровник, поріг зими, рум'янець осені, середосінній, серпневий онук, холодний шкляр і ясенець (перший льодок на калюжах), хмурень, червоно-жарий (достигла калина), чорнотроп – ЖОВТЕНЬ...

До листопада

Заметався, стуживсь листопад –
Незабаром з-за хмар'я сніжини.
До землі безоглядно припав,
Де-не-де ще лежать золотини.
Перегодом ворота зимі
Він одчинить, запросить у гості.

Та запросини будуть сумні –
Перед зором засніжений простір...

Братчини, вінець осени, ворота зими, грудень, грудкотрус, грудневі брат, жовтневі син, зимі рідний брат; зимовий ґанок, куцень (уже короткий день), листогній, листокіс, листопадень, льодовий коваль, майже безшатий, місяць молодого дзвінкого льоду, місяць осіннього путівця, місяць останньої живої води, напівзимник, одинадцятий, онук вересня, осиротілий (вже безлисті дерева), падолист, передзимник, пожовтневий, початківець вечорниць, праосінній, роздягальник, сутінки року, сутінний – ЛИСТОПАД...

До грудня

Ось підступила й пора зимовія.
Лишилася у згадках мудра осінь.
А серце вже про день весняний мріє,
Як і було колись, отак і досі.
І що тут вдієш, серцю-бо видніш,
Але мостовику, стужайлу я радію,
Читаю в тиші грудня білий лист
І перед білістю урочою німію...

Андрієць, андріїв, безлистий, вітровик, вітродзвін, ві-трозим, дванадцятий, зимовій, лютень, лютовій, льодоспин, льодяні ворота зими, місяць-біляк, мостовик, мочавець, мо-чарець, останній, переможець осени, першозимний, полис-топадовий, просинець, ранньосутінний, річкоспин, скутень, смутень-студень, сніговій, стужайло, студенний, ужезим, узимник – ГРУДЕНЬ...

До замету

Скільки ока – снігові сувої,
Перемети, заспи, кучугури...
Це зими спрадавна вірні вої,
Аж до провесни її несхитні мури...

Баран, бурун, забій, забоїна, завала, завій, замета, заметь, заміт, занос, засна, заструг, кубелиця, купа, курій, курія, куряви (мн.), кучугура, намет, перевій, перемет, понадбурковище, снігова навала, снігова перина, сніговий сувій, сугорб, цілик і кубель (великий занос) –ЗАМЕТ...

До ожеледиці

З-під льоду брунька дивиться

на світ.

І що їй ожеледь, поледиця, заледа -

Учора залицявся весновій,

А не якийсь там лютий-привереда...

Гололедиця, голоморожжя, голомороззя, голоморозиця, голоморозь, голощік, голощок, дзеркальниця, заледа, замерз-ляки (бурульки на деревах), заморозень, ледиця, ледівка, льодова полива, облива, обливень, облівець, ожеледа, ожеледець (лід на гіллі), ожеледь, ожелизь, ожелест, ожльоди (мн.), оле-диця, опад, ошада, ошелест, перечіпальниця, підступниця, иозлитка, поледиця, поледівка, поледовиця, слизота, слизот-нява, совзениця, ховзкавиця – ОЖЕЛЕДИЦ...

До хурделиці

Мете,

мете

мете-
ли-
ця,

Немов танцює чардаш:
То по землі постелиться,
Злетить у небо чайкою...

Буран, буревій, бурун, бурунище, вертелиця, вихола, вихолка, вітробій, віхало, віхола, віхтелиця, віялиця, віялка, віянь, гринджа (сніг з дощем), дуявиця, дуявка, забой, завалява, Заверюха, завихіль, завихорінь, завійна, завійниця, завірюха, завірюш, завіхолиця, завія, зав'юга, задимка, задувка, замета, заметіль, заметільниця, заметія, заметь, згарб (сніговий вихор), знегоди, ізгарб, каранина, крутія, крутовина, круча, кужелиця, кура, курбелиця, курбельоха, курделиця, курделище, курделя, куревиця, куревійниця, курнява, курява, кушпела, лептавиця (сніг з дощем), ляпаниця, ляпанка, мерга (снігопад з вітром), мерфелиця, мерхелиця, метелюга, метіль, мокротеча, мотрошня, мускола (дощ зі снігом), негода, охиза (завірюха з мокрим снігом), пластівці (лапатий сніг), плюта (дощ зі снігом), поземка, поземок, пороша, пурга, рій холодних метеликів, сипучка, січень в окулярах білих-білих, січка (різкий вітер зі сніговою крупкою), сквира, сквиря, сміть, снігова веремія, снігова запона, снігова карусель, снігова непроглядь, снігове біле розкрилля, сніг бринить (імжить дрібний, ледь помітний сніжок), сніговий бунт, сніговий танок, сніговир, сніговій, сніговійниця, снігові коси (змії) по землі, сніговія, снігограй, снігокрут, снігокрутиця, сніголет, снігопад, снігопаддя, снігорій, снігосій, снігосіч, снігослав, снігосміх, снігочар, снігошал, снігошелесниця, ферфела, ферфелиця, фортуна, фуджя, фукавиця, фукга, фургелиця, фуфела, фуфелиця, фуферня, фуфила, фуфловиця, хаверя, халепа, хвижа, хвирза, хвирса, хвища, хиза, хуга, хуговій, хура, хурда, хурделя, хурдиста, хурділь, хурія, хурта, хуртеча, хуртовина, хуртовіль, шаруга, шквира, шквиря, шувирня, шувір, шуря-буря, юга (сніг, який переноситься низовим вітром) – ХУРДЕЛИЦЯ...

До весни

Я завше так чекаю провесну,
Люблю весну до безуму.
А надто її досвітку
Тремку-тремку поезію...

Багатошата, відзимки (рання весна), до літа вишиванка, задивлена в небеса; змахне рукавом – трава кругом; квітень, колиска трьох весняних синів, красна, красою закосичена, май, мати літа, неабияка чепуруха, повесінь, пробудниця, провесінь, провесна, провісниця тепла, птахограй, розмай, сонцівна, теплиня, терновоквітна заметіль, юнка з пролісковими очима –ВЕСНА...

До жайвора

Грудочка співуча степова
Радістю-весною сповива.
Лине спів сріблястий з піднебесся,
Криленятко миле, розчудесне...

Багастійник, білобровий (про степового жайворонка), богостійник, верхоляк (про лісового жайвора), гелавець (чубатий), грудочка співуча степова, джаврок, джіворонок, джурбай, джяворонок, жайворон, жайворонок, зайворонок, зайвороночок, ковпак, ковпанька, корибіг, кочубарка, кочубей, курділь (про лісового жайвора), молибіг, молибіжка, молибіща, набагастій, набагастійко, попелюха (чубатий), посмітюха (зимовий), посмітюшок, рюм (рогатий північний), срібний дзвіночок піднебесний, срібноспівець, цінькало, ціцібенька, черпіт, черпіта, чорпіта, чорпітиха, чубайка, чубашка, чукурділь, чукурлій, шкаворонок, юла-юла (про спів лісового жайвора) –ЖАЙВІР...

До ластівки

Знов квітень-вітень усміхається з-під брів –
Аж небу лоскітно від веремії ластівочої.
Так серцю хочеться летіть о цій порі –
Осяйної, розмаїтої, урочої...

Берегівка, береговенник, береговушка, берегуля, бережанка, бережниця, блискавкокрила, вільняночка метка-метка, гластівка; гніздечко в стрісі, а полює у висі (у загадці); гострокрила, камшка, кам'янка, крилатий муляр, ласочка, ластинка, ластиця, ластичка, ластозиця, ластовка, ластунка, летюче шило-мотовило, надкручниця, побережник, провісниця весни, провісниця погоди, сєрнокрилець; спереду шильце, а ззаду вильце (у загадці); стрілчаста, щур, щурик, юрик, юрок – ЛАСТІВКА...

До лелеки

Як лелеки прилелечатъ,
Усе ніжністю заквітне.
І вкраїнський тихий вечір
Зронить людям щемне, рідне...

Бацан, білий птах із чорними цятинами, боцан, боцок, бо-щон, боцюра, боцяг, боцян, бочан, бузок, бузько, бузьочок, бусел, буселько, бусик, бусок, бусол, бусько, бусьок, бучак, віщун; влаштувався на роботу у найближчому болоті (у загадці); гайстер, дівчачий Бог (жарт.), довірливий людинолюб, жабоїд, Іван, клекотить, коваль щастя, лелега, лелечич (самець); найбільш український птах; на хатину злітає і високим паном походжає (у загадці); поважний болотний пан (жарт.), присусідець (горнеться до людей); радісний, бажаний птах на обійсті; рибоїд (про чорного лелеку), соняшний прадавній птах; той, хто малят прикрилює з небес; цибатий-цибатий і вельми дзьобатий (у загадці); цокотун-клекотун, чорногуз – ЛЕЛЕКА...

До чайки

Над річкою чаїна заметіль...
Ой, птахи-пташечки – біляві меви,
У скриках ваших – України біль,
Плачі прадавні, полиневі...

Душа татарська, ібиска, каня, квикун, киба, кигатка, киги-ця, кигичка, кигичниця, кирлик, книга, крижулка, кувик, лібуц, лугівка (чайка звичайна), мева, мицька, нещаслива вдовиця, пи-гачка, побивальниця, потя татарське, сива вдова (перен.), тижик, хихотка – ЧАЙКА...

До бджоли

Ввижались бджілці уві сні
Садки у білопіннім квіті
І дні травневі осяйні,
Коли так хочеться летіти
І припадати до квіток,
І лоскотати їх до сміху...
...Надвечір видихнути: ох
Невтомній матінці на втіху...

Блискітка медова, Божа комаха, Божа посланниця, бурштинова крапелька летюча, воячок з болючим жалом, господиня медової хатки, Господня віщунка, залицяльниця до квіток, золота цятка, золотинка медова, малесенький гармоніст (у загадці), матка, медова комашка, медова літунка, навдивовижу роботяща, невсипуща трудівниця, пташка Божа, солодка комашка, солодкий муляр, цяточка медова – БДЖОЛА...

До сонечка

Якось було на серці важко.
Та раптом сонячна комашка
На руку сіла – осяйна! –
I нагадала: вже весна!
І я всміхався їй, малій,
І розтавав засмуток мій...

Абабарунка, бабарунка, бабриська, бубрун, бабруниська, бабруночка, бедрик, бездрик, бобруниця, бобрунка, ворожилля, ворожка, гонгоричка, зазулька, крапчастий мисливець (полює на попелиць), кузька, марунька, москалику сонячна комашка, червонокрилець – С О Н Е Ч К О...

До соняшника

Сонцепоклоннику, сонячне диво,
Ніби квітина з країни казкової,
Степ заколисуєш золотоспівом,
Ніжно загойдуєш бджіл колисковою.
Ти прокидаєшся разом із сонечком,
Дивишся в очі його і не мружишся.
Бачу, до нього божественно молишся...
...Мовчки стою і всім серцем чудуюся...

Дитя сонця; – Добридень! – сонцю; до сонця повертайло, жовтогаряче диво, жовтогарячий таріль, жовтоголовий, жовто-жаристий, злотопелюстковий, злотосхилявець, золотоголовий, капелюх із золотим денцем, квітка із соняшними віями, колиска для бджіл, летовище для бджіл, мудроголовець, ніби соняшна парасолька; нога зелена, а голова золота (у загадці); сонцебризний, сонцеголовий, сонцеподібний, сонцепоклонник, сонцепромінний, сони (мн.), соня (жарт.), сонях, сонячне диво; той, хто навшпинячки до сонця; у землю чорненьке – зроста золотеньке (у загадці); усміхнена соняшна квітка; цвіте золотенько, а дає чорненьке (у загадці) – СОНЯШНИК...

До кажана

У сутінках вечірніх, таємничих
Істота дивовижна владарює.
– Вертунцю, лилику – я кличу,
А він, літаючи, попискує й не чує...

Вертунець, вечірниця руда (лісовий, парковий кажан), вишпиргач, вопир, вухань, гацик, гливляк, кажанок, карган, карганець, кожан, кожен, коржєн, коцопир, крилан, крилинка, куржан, кучопір, лелик, летюча миша, лилик, лиляк, літопир, мечведок, мечвид, мичвид, мишолупок, мишпиргач, нетопир, нешпергач, нічвид; ні миша, ні птиця; нічний летючий попис-кувач, нічний неперевершений мисливець; ночовид, пиргач, підвішений сонько (спить униз головою); щось таке летюче в чорному плащі – КАЖАН...

До в'язниці

I не гадав, що стільки до тюрми!
Століття ж бо не мали волі ми.
Невільня, в'язня, чорна-море болю!
Наче двоглавий нас шмага крильми!

Арештантська, башта, безвідпусткова хата, БУПР (будинок примусових робіт), буцегарня, вежа, виправилівка (жарт.), в'язня, гауптвахта, ґратівня, ГУЛАГ, ДОПРо, дядькова хата, заграття, засада, затвор, зеківня (жарг), зла теща (жарт.), зона, Іванова хата, імперія, каземат, казниця (виправна в'язниця), казнь (міська в'язниця), казня (в'язнична камера), камера, кам'яний мішок, канцур (камера), карцер, коза, колонія, кримінал, куна, курорт (жарт.), невільня; ні туди, ні сюди; острог, підземелля, покарня, психушка (дисидентів кидали до психлікарні), равелін, розлучниця, Романова хата, санаторія (жарт.), сибіряка, стражниця, темна, темниця, тюрма, тюряга, тюряка, фортеця; хата, де гладкі худнуть; хата, де найдовші дні і ночі; холодна, холодниця (підвальна тюрма), хурдига, хурдигарня, централ, цюпа, цюпас, чорна, шпаківня, яма (боргова тюрма) – В ' Я З II И Ц Я ...

До хмари

Наді мною, мов крила шумлять –
Сиві хмари летять безнастанно.
Завмираю у захваті я –
Пізнаю оболоки Бояна...

Баранці (дрібні кучеряві хмарки); біжать коні булані, на них віжки порвані (у загадці); бовдур (густа хмара), Богове запинало, градовиця (градова хмара), завала (грозова хмара), крила небесні, молоди (невеличкі хмарки), небесна витинанка, небесна запона, небесний палац, небесні вершники, неначе коні схарапуджені (про шалений біг хмар), оболоки, памеги; пливуть, пливуть, а весел не мають (у загадці); помолодки (білі хмарки); сива кобила по світу ходила (у загадці), тума (темна хмара), туча (фольк., грозова хмара), череда (скупчення хмар), чорна корова небо лиже (у загадці), чорнява (чорна хмара) – ХМАРА...

До небосхилу

Коли мені забракне знагла сил,
Поглянути б на рідний небосхил.
За ним побачити крайнебо, синьомрій...
І мовити:

– Ще, свашко, я не твій...

Виднокіл, видноколо, виднокрай, виднокруг, горизонт, далекрай, далина заклечана таїнним, далина з далин, краєсинь, крайнебо, круговид, кругогляд, кругодаль, кругозір, кругочар; куди сягає ледве зір, купол небесний, небесна баня, небесна межа, небесна сфера, небесна твердь, небесне склепіння, небесний звід, небесний намет, небесний недосяжний храм, небесний фініш, небесні вежі, небесні стовпи, небовгин, небовкляк, небогляд, небодалеч, небожур, небозвід, нсбозгин, небозлам, небоклич, небокреш, небокрай, небомрій, неборозкрилля, небосон, небоспад, небоспин, небоспочин, небостиш, небосхилень, небосхов, небосяг, небохил, неогляд, неозор, неокраи, неосяж, обрій, овид, огрому небесного край, підіпринебо, синьокрай, синьомрій; скільки б не біг – не добіжиш; схилинебо, така далека радість – НЕБОСХИЛ...

1993 – 2010

п

______________________________________________