.
.
* * *

Страшний пропитий чоловік
До серця поглядом пропік.
Нібито це моя провина,
Що він, уже напівлюдина,
Тиняється в глухім селі
І мов живе не на землі...

Вересень-жовтень 2001

. <............................>.

п

________________________________________________________