.
.
Петрові
батоги
Розсміялись квіти сміхом синім,
сутінки упали вечорові...
То плетуться у кришталь росинок
батоги петрові.
Ніч густіє.
Зорі розгулялись.
Місяць усміхається ласкаво.
Галиччя угамувало галас.
Відшуміли трави.
Та, мов диво, - напливло світання,
горде у своїй сяйній обнові.
І плеснули, в синє-синє вбрані,
батоги петрові.
1998
.
<................................>
.