.
Зозуля

Вже й гармати поснулі 
Того ранку мовчали. 
Лився голос зозулі 
Повен горя-печалі. 
Та літа на світанні 
Не лічив, як бувало, 
Той, кому те кування 
Довгий вік віщувало. 
Зрито дот в три накати, 
Смерть ялину зітнула...
Молодого солдата 
Одурила зозуля! 

                       Літо 1943 

<..............>