.
.
Живу
Я слухаю.
Я думаю.
Живу!
Несамохіть торкаю струни ліри.
Я дихаю - життя п'янкі ефіри
пробуджують уяви куряву.
Я сонцю довіряюся,
вітрам,
уранішнім трояндовим зірницям...
Та не прощаю гнів і жаль - на лицях,
не забуваю холоду - словам!
2000
>
.