.
.
Скрипко
У тебе вкладено чию журбу?
Чия душа на струнах роз'іпята?
І про яку виспівуєш мольбу.
Кого гукаєш, скрипочко затята?
Куди ведеш по звуках чарівних
думки розхристані,
тривожні мрії?
То сиплеш сльозі,
то даруєш сміх,
і враз - дімінуендо безнадії!
Яка в тобі задумка тріпотить,
чом струни рве смичок необережно?
...О скрипочко, у цю безтямну мить
і схожі ми такі,
й близькі безмежно!
2000
<........................>
.