.
.
     V I I I. Пошук істини

Незвісні нам і замисли Господні:
були ми спершу гідними Творця,
бо навіть вічність вкладена в серця...
А нині ми і смертні, і голодні!..

Пройнятись величчю небес негодні:
в сім'ї не розуміє син вітця!
А стадо зіпсує й одна вівця - 
ось істина, що визнана сьогодні.

Виходить, думав я, немає блага.
Радій, що ситий, що не мучить спрага
і що добродій у тобі не вмер.

До Божих дум своїх нам не додати!
Єдине можемо - це множить вади,
бо серед бидла живемо тепер...