.
.
     I X. Доброчинство

А ще подумав: Бог заради нас!
Він не дає, мов дітям, нам гостинця,
та на Суді осудять нечестивця - 
на все у Господа в запасі час!..

Не чуємо що дня ми Божий глас,
та учимось у Бога-доброчинця:
коли добро, як нігтик у мізинця,
вважай, що грішну душу ти вже спас!..

Та не втішайсь, що Господу подоба,
бо люди, врешті-решт, таки худоба,
якій Творець не дав чомусь хвоста.


Працюючи, ти схожий на мураху,
яку, як і тебе, зліпили з праху...
Живи, радій... Все інше - марнота!..
<............................>
.
п
.
________________________________________________