.
Віктор Корж
.
Еней на берегах Тавриди
Бурлеск № 13 (продовження V I)
Тебе, старого гріховода,
пора вже взути в постоли,
бо повна вся земна природа
пекельних пахощів смоли,
бо ти дозволив олігархам
за несусвітні хабарі
зелений світ пускати прахом
услід чорнобильскій зорі...»
Відтак всього за гривень триста
(заначку Зевсову знайшла)
якогось Турна-культуриста
за кілера десь найняла,
сказала: «Замочи Енея,
да так, щоб слідство нічичирк,
щоб в пресі повна ахінея,
щоб слід чеченській тхнув од неї,
інакше буде тобі чвирк»...
Душа Енеева палає
і день і ніч, і день і ніч
із товариством він гуляє,
чим свідчить влади параліч,
амбітний, гречний, як і завше,
і досвід маючи сторіч,
прес-секретаршою назвавши
Дідону, їй диктує спіч.
Колишні воїни-афганці,
сліди Морфея стерши з скронь,
погравшись в дідовщину вранці,
сьорбають пиво «Оболонь»,
регочуть: «Хай хто що не карка,
Дідона файна секс-ретарка,
вона, мов маків цвіт, цвіте,
Енею
ж, наче зайва чарка,
щоб геть забув Письмо Святе»...
Менти оговтались спроквола,
мобільні сили підтягли,
і, переривши все довкола,
на слід Енея налягли;
обурений бурлацьким хистом
Закон наручники кував,
але Еней із товариством
п'ятами з Ялти накивав...
Мандрує на комфортній яхті,
кум Зевсу й олігархам сват,
в якійсь там бухті чи барахті,
суворий, наче в пеклі Дант,
натхненню давши повну волю,
згадавши буйство молоде,
він занапастить власну долю,
але порядок наведе...
Цей факт, як автор, не позволю
коментувати аніде!
<...........................>
.