.
.
Вогнище
Пітьма вмирає.
Котиться перлина
З пустелі неба. Гасне вдалині...
Танцює вогнище, мов юна балерина
В прозорому червоному вбранні.
Дівча - гнучке, гаряче й безталанне -
Натанцювавшись, втомлено щеза...
Туман світання нишком виповза
І почуття дарує нездоланне.
Крізь чрний сумнів бачу профіль твій...
Невже це ти, моя подруга давня,
Моя любов, найперша і остання,
Вмістилася в іскрині золотій?
Злетіла високо, надихавшись сповна
Моїх тривог. І юним сонцем стала.
Згоріло все. І полум'я розтало...
А в серці залишилась ти одна.
>
.