.
.
* * *
З
Лідії Заяц
Не ти, не ти, не ти
мої тривожиш сни,
а той, що з мрій світив,
що не прийшов з війни.
Було те, наче грім:
«Убитий на війні...»
Він поглядом своїм
з тих пір живе в мені...
Сто раз цвіли сади,
скресав у ріках лід,
і попелом біди
на коси холод ліг.
Тривожно зір злетів -
той погляд з темноти.
Та завинив у тім
не ти, не ти, не ти.
(перклад
з російскої)
<................................>
.