.
.
Михайло Романушко
Концерт для самотнього голосу
Частина I I. Простір, звідки ніхто не кличе
1. Сталася помилка
...Перейшов чорній кішці дорогу -
товариство охорони тварин
серйозно стурбоване:
сталася помилка.
Мало бути якраз навпаки.
Тиша тишу гойдає,
втомлені долоні каштанів
не відповідають,
куди йде годинник.
Переходжу на другій бік вулиці -
чого ще шукає душа моя? -
гаснуть усі триста сцен.
Камінні
глядачі аплодують.
Ще півістини:
зростання заборонено.
Серце
має форму колиски.
Тиша тишу гойдує:
«Синхронний режим,
Асинхронний режим,
Синхронний режим,
Асинхронний режим...»
Закреслено,
сталася помилка:
мало
бути якраз навпаки.
Але в усіх вимірах спокус
був спів потрібним.
У глибині,
у часові -
закони його мандрівні.
...Структура дещо прокльовується -
від дезинформації до дезинформацїї, -
десь в тому, чього немає.
<.......................>
.